Фотохудожник Валентин Лісняк народився 6 жовтня 1937 року в м. Гуляй-Полі Запорізької області в сім`ї українського поета і журналіста Василя Лісняка (див. статтю А.Піддубного "Батько і син").

З 1952 року мешкав у м. Запоріжжі. Працював на заводі напівпровідникових приладів.

В юності захопився мистецтвом фотографії, а в 60-х роках прийшов до відомого вже на той час в Радянському Союзі Запорізького фотоклубу, а згодом став одним з його провідних майстрів.

Брав участь у багатьох фотовиставках як на теренах своєї батьківщини, так і за рубежем, отримавши ряд почесних нагород. Однією з граней його творчості був успіх в освоєнні складної техніки чорнобілого фото - соляризації.

Письменник Володимир Яворівський, з яким Валентинові Лісняку довелося товаришувати, говорив про нього:

"Час ще ніколи не був таким спресованим, як сьогодні. Епоха задає енергійний, невгамовний ритм. І ми часто помічаємо лише загальні контури речей, бо ніколи зупинитися, розважливо збагнути і характер стрічної людини, і захід чи схід сонця, і кольори молодої весни, і незвичне освітлення будинку, в якому живемо, і ще одну зморшку на обличчі матері. Справжнє, людяне мистецтво повертає нам усі ці вкрай необхідні серцю і розуму деталі.

Саме це й характеризує твори Валентина Лісняка. У фотомистецтві він працює давно і серйозно, його роботи виставлялися на багатьох обласних, республіканських та всесоюзних виставках. Валентин Лісняк випробував себе в багатьох жанрах: знімав степові пейзажі, психологічні етюди, широкі поетичні картини, камерні, настроєві сцени, архітектурну поетику нових і старих міст, насичені думкою натюрморти, крупнопланові людські характери. Завжди він шукав своїх, власних засобів вираження думки і настрою, опоетизовуючи людину, природу, міста, рідну землю.

Може, тому одні його твори нагадують чітку графіку, інші вражають викінченою, живописною композицією, ще іншу позначені м'яким, я б сказав, ліричним гумором, зворушливим зачудуванням красою світу і людини в цьому світі.

В кожному знімку відчуваємо темперамент, настрій, душу самого автора, у кожному творі автор показує лише те, що схвилювало його самого, тому й не залишаємося байдужими до його поетичних знімків.

Валентинові Лісняку вже не раз пропонували очолити фотостудію в Запоріжжі, стати фотографом-професіоналом. Спокусливо, але він не квапиться. Надто святе для нього мистецтво фотографії, щоб перетворювати його в ремесло. До того ж його стиль найбільше розкривається на природі, де є простір, вітер, сонце, дерева, ріки, де в людському потоці можна вихопити вражаючий вираз обличчя, де правда життя зазирає в твій об`єктив. Тому і не залишає свого заводу ось уже друге десятиліття.

Придивіться уважніше до його творів. Світ начеб нахилився до вас, щоб ви пильніше розгледіли його. "

Валентин Лісняк пішов з життя 4 лютого 1984 року.

У 2007 році йому виповнилося б 70 літ. Такій даті і присвячується ця сторінка.